SUP форум - Мы гребем стоя! Все о досках с веслом, сап доски для гребли стоя - Powered by vBulletin
Показано с 1 по 2 из 2

Тема: 10 км Тясмином: апокаліпсис вже поряд

  1. #1
    Администратор
    will SUP for food :)
     
    Аватар для prohfesor
    Регистрация
    02.09.2013
    Адрес
    Черкассы, Ukraine
    Сообщений
    61

    10 км Тясмином: апокаліпсис вже поряд

    Мои земляки делают довольно интересные вылазки, но к сожалению не хотят зарегистрироваться на форуме.
    С их разрешения размещаю текст отчета о сплаве по р. Тясмин

    Оригинал: http://www.kolom.in.ua/uk/10-%D0%BA%...2%D0%B6%D0%B5/
    (там есть фотки)

    Була субота. Нам (мені Та Алексу Подимському) не спалось і о 5:50, ми завантажили SUPи та весла до таксувки і гайнли на автовокзал. О 6:15 якраз був перший рейс до нашої початкової точки. У планах був одноденний сплав Тясмином зі стартом в Кам’янці і до кудись, де можна заскочити в електричку і куди максимально можна пройти річкою.

    Ентузіазму в нас завжди завалісь: нам хліба не треба – дайте нам мандрувати по більше. З таким настроєм ми і прибули до Кам’янки о 7:30 і, спустившись до річки в районі стадіону, почали готуватись на старт. Я був тут востаннє два місяці тому і за цей час рівень води помітно впав, відступивши від попередньої точки не менш, як на три метри. Тому, поки Санч качав дошки я мотнувся до мосту, щоб переконатись, що там можливо пройти – можливо. Я швидко повернувся: мій друг покачав на славу, тож ми поставили кілі почали пакуватись. Тим часом на пляжі з’явився місцевий дядечко, який розповів нам, що це що лишилось зараз від річки – то сльози, в порівнянні з Тясмином 85-го – це для нього була точка відліку, як жителя цих країв. Він розповів, що у ті весни річкою йшли надзвичайні брили криги, які чистили річку, однак годиною пізніше, я переконався, що чистила та крига і людські душі…

    О 8 ми відчалили. Знайшли вузький прохід між очеретом, що вів до мосту, під котрим зробили зупинку, аби зробити фоточку з місцевим водопадом – є припущення, що то була каналізація)

    За мостом був невеликий завал з дерев, тож фактично довелося гребти, ламаючи очерет. Пару кілометрів ми гребли розганячи дошки на вікнах річки, щоб протиснутись на швидкості через скупчення подорослів та ряски. Далі почався каньйон.

    Ми почали рухатись дуже повільно, роздивляючись навколишню живопісь і клепаючи селфаки мало не з кожним каменем – Тясмин на цій ділянці відверто крутий і та холера, що чекала нас попереду реал була варта вражень від цих чотирьох кілометрів між цими природними гігантами. Також радувала народна творчість на скелях, тож ми своїми веселощами трохи заважали місцевим рибалкам, які ще спали з вудкою в руках.

    Скелі невдовзі лишились позаду і по різкому запаху ми відчували якусь душевну загрозу, яку доносив зустрічний вітер.

    О 9:30 ми вперлись у дамбу, що базувалась на скелях. Знайшли вихід на берег і зробили сніданкову зупинку. Тут хочу подякувати (як завжди) моїй чудо Тетянці, яка в дорозі недає нам пухнути з голоду: сьогодні нас надихали, окрім булок із сосиджами її налисники з сиром – то було душевно файно і пітатєльно – дякуєм, мила.

    За сніданком ми обговорили маршрут і, гортаючи джіпіеску, вирішили йти вперед і вперед, тож знайшовши не дуже плавний спуск зі скелі під дамбою ми рушили далі.

    І тут… наші кілі почали шваркати кам’янесте дно. Вода була не дуже прозора тут, але нам довелося гребти сидячи, максимально навантажуючи собою ніс дошки, щоб вберегти кілі. Прибережні чагарники закінчились через метрів 400 і, вийшовши на сонце ми побачили дно: Саша назвав це печінкою, що розкладалась, її було тони. Чувак на човні, нам повідав, що Кам’янка спустила у річку каналізацію і тому всьо так. Зовнішній вигляд води важко передати: ця штука зелено-синьо-червона оповила всі водорості й вони тупо гниють, точніше їх майже немає, як і жаб та риби, але не все так через каналізацію з Кам’янки. Пливучи, ми обминали каструлі, тазіки, пляшки, навіть один раз я човгнув автомобільний акумулятор, але найпопулярнішим тут з того, що можна було вкинути місцевими в річку були автомобільні і тракторні шини: за ці 4-5 км після сорокової я вже перестав рахувати (для прикладу наводжу фото дна річки Рось і Тясмина – сука, народ, що ви робите!!!).

    Ліворуч - Рось (3 тижні тому), праворуч - сьогоднішній Тясмин
    Тож ми йшли цією мертвою водою, на березі тут не було ні душі – тільки старі човни та закинуті каркаси від рибацьких «павуків», над нами з гори звисали «сніжні» вершини сміття, яке щедро кидали в долину річки. Ми навіть зустріли одних таких кидал, які жбурляли з гори мішки з будівельним сміттям. Після наших криків «дибіли, що ви робите?!», вони перестали, то робити, поки ми трохи не відпливли і позаду ми знову чули гуркіт мішків…

    Ми глянули джіпіес, бо побачили на березі хати – то було село Пляківка і тут ставала електричка, і хоч до неї було ще дві з половиною години, ми не могли вже це нюхати і дивитися на це та й місцевий дядько повідав нам про завали попереду – йти в брід по цій воді могло мати наслідки для здоров’я. Тож ми стали біля села і чекали поки просохнуть дошки, в компанії качок, в яких не закривалась пелька та Шульца – нашої віддушини після цього лайна.

    Шульц – трьохмісячне щеня, породи німецька вівчарка, з неймовірного розміру локаторами. Він добряче уподобав нас і Танюшкині налисники, які він їв розділячи окремо млинець та сир. Своїми заячими вухами він прикрасив годину часу і на секунду не сівши.

    Далі господар Шульца показав нам дорогу до колій і ми помчали глиняною дорогою догори. Тясмин смердів позаду. Попереду – пекло сонце. Ми вийшли на колії і примостились на зупинці. Півтори години хі-хі-ха-ха і думок про холодне «пепсі», далі усміхнена тітонька-контролер (це до теми, що вони тут кардинально відрізняються від динозаврів з дизеля Сміла-Черкаси – хз чому так). Дорогою Саша розповідав мені аштіемель і каесес, я намагався не вирубитись.

    Але тут швидко як плівка діафільму: вокзал-баночка «пепсі»-автовкзал пірожок з капустою-білозір’я багато піплів-черкаси-маршрутка-дім-душ-котлети, які швидко закінчились і Санч вже гайнув у справах.

    Я сів за комп і глянув фотки: Кам’янський каньйон реал крутий, але те, що далі нагадало мені «25 фото, які доводять, що кінець світу близько», які я дивився в переддень сплаву. І ми самі копаємо цю яму, мобілізувавши для цього всі засоби, кожний екскаватор, кожну лопату, і навіть пластикову ложку… так, рєбяткі, копаєм активніше і не зупиняємось!
    Нажмите на изображение для увеличения. 

Название:	qr81Js4.jpg 
Просмотров:	42 
Размер:	329.6 Кб 
ID:	317 Нажмите на изображение для увеличения. 

Название:	xXICdy7.jpg 
Просмотров:	37 
Размер:	312.6 Кб 
ID:	318 Нажмите на изображение для увеличения. 

Название:	50oSjqj.jpg 
Просмотров:	35 
Размер:	313.0 Кб 
ID:	319

  2. #2
    Guru Аватар для Lozard
    Регистрация
    20.05.2014
    Адрес
    Бессарабия
    Сообщений
    134
    Печальный рассказ...

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Полезные ссылки
Каталог САПов: prosup.com.ua
Запасные плавники: здесь
Группа в ФБ для коммуникации: здесь
О нас
SUP surfing в Украине
Все о досках с веслом, сап доски для гребли стоя.
Форум для общения
Подписывайтесь
Powered by vBulletin® Copyright © 2018 vBulletin Solutions, Inc. All rights reserved. Перевод: zCarot. Username Changing provided by Username Change v1.3.1 (Free) - vBulletin Mods & Addons Copyright © 2018 DragonByte Technologies Ltd.
Feedback Buttons provided by Advanced Post Thanks / Like (Lite) - vBulletin Mods & Addons Copyright © 2018 DragonByte Technologies Ltd. Metro Theme by PixelGoose Studio